Єронім фон Мюнхгаузен – німецький фрайгер (барон) представник шляхетного роду Мюнхгавзенів, народився 11 травня 1720 року у Боденвердері. Історичній особі й літературному персонажу барону Мюнхгаузену цього року виповнюється 301 рік від дня народження. Він є прообразом одного з найвідоміших літературних героїв світової літератури – Карла-Фрідріха-Гієроніма фон Мюнхгаузена (1720 – 1797) – німецького барона, історичної особи й літературного персонажу, який розповідає неймовірні історії.
Карл-Фрідріх-Ієронім був п'ятим із восьми дітей у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки, і його виховувала мати. У 1735 році 15-річний Мюнхгаузен поступає пажем на службу до герцога Брауншвайґ-Вольфенбюттельского Фердинанда-Альбрехта.
Історія неймовірних пригод Мюнхгаузена тісно пов’язана і з Україною. Зокрема, влітку 1737 року він брав участь в облозі й штурмі Очакова (нинішня Миколаївська область), а повернувшись до свого маєтку в Німеччині, отримавши ранг ротмістра, Мюнхгаузен бере відпустку на рік «для надзвичайних і необхідних потреб», а саме – для розподілу з братами сімейних володінь. У 1725 році – від'їжджає до Боденвердера, який дістався йому при розподілі. Після двох відпусток він написав у Військову колегію подання про відставку. За бездоганну службу йому повинні були присвоїти ранг підполковника, але отримавши відповідь, де було вказано, що подання слід писати по місцю служби, він в Росію не повернувся, і у результаті чого 1754 року був відрахований як особа, що самовільно залишила службу. Мюнхгаузен протягом певного часу сподівався домогтися вигідної відставки, яка давала б, окрім престижного рангу, право на пенсію тощо, про що свідчить клопотання до Військової колегії його двоюрідного брата – канцлера Ганноверського князівства барона Ґерлаха-Адольфа Мюнхгаузена. Однак це ніяких результатів не дало, і до кінця життя він ротмістром російської служби.
Літературний образ Мюнхгаузена був не раз втілений наприкінці XVIII століття. Він відомий як дотепний оповідач, котрий похвалявся своїми неймовірними пригодами. Спершу історії небилиці непересічного героя поширювалися усно по Нижній Саксонії, а згодом були видані друком. У 1761 році граф Рохус Фрідріх Лінар опублікував три історії під своїм іменем. У 1781 році з'явилася збірка небилиць «Мюнхгаузіада» від анонімного автора. За однією з версій, оповідки барона Мюнхгаузена записав і опублікував у місцевій газеті невідомий журналіст. Дотепні історії прочитав німецький бібліотекар, письменник та науковець Рудольф Еріх Распе, який надав їм художнього вигляду і видав англомовною книжкою у Лондоні. Потім, поет Готфрід Бюргер, переклав її німецькою і надрукував на Батьківщині. Відтоді книжка «Веселих і безглуздих історій від Мюнхгаузена» (1785) здобула широку популярність серед читачів, яку переклали на десятки мов світу. Український переклад Мюнхгаузена чудово втілив у життя Григір Тютюнник, який використав російський переказ Корнія Чуковського для дітей. А також неймовірний Мюнхгаузен відображений у портретах відомих художників світу, його образ живе у коміксах, мюзиклах, кінофільмах. Кращі скульптори світу створили йому пам’ятники. Неймовірний герой барон Мюнхгаузен – актуальний і цікавий широкому колу читачів по сьогоднішній день.Джерела: Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії:· https://uk.wikipedia.org/.../%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0...
· «Голос України» – «Музика для барона Мюнхгаузена»:
Немає коментарів:
Дописати коментар