24 травня – День слов’янської писемності і культури.

 

Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були святі Кирило і Мефодій. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
Щиро вітаємо всіх з Днем слов’янської писемності й культури! 

Що символізують орнаменти на вишиванці

 

День Вишиванки

 Вже завтра (20 травня) українці в усьому світі відзначатимуть День вишиванки

Свято започаткували у 2006 році у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Ідею тоді запропонувала студентка Леся Воронюк. А поштовхом до цього став викладач Ігор Житарюк, який регулярно ходив на пари у вишиванці. Тоді дівчина запропонувала своїм колегам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку цю ініціативу підтримало небагато студентів університету, однак з часом акція “Всесвітній день вишиванки” почала набирати все більше популярності. Особливо її підтримує українська діаспора по всьому світу

Мудрість життя

 

25 найпопулярніших цитат з кращих творів світової літератури

 Часто буває, що з улюбленої книги нам найбільше запам’ятовується якась фраза, яка зачепила, вразила або просто трапилася в потрібний момент. Користувачі відомого соціального сервісу для шанувальників читання LiveLib зібрали саме такі, улюблені більшістю читачів цитати з відомих книг.

Представляємо вам 25 яскравих цитат, які опинилися на вершині цього списку

• Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх.

  Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»

• «Ні, – швидко сказав він. – Тільки не це. Залишитися друзями? Розвести городик на лаві згаслих почуттів? Ні, це не для нас з тобою. Так буває тільки після маленьких інтрижок, та й то виходить досить фальшиво. Любов не плямують дружбою. Кінець є кінець. »

  Еріх Марія Ремарк «Тріумфальна арка»

• А що подумав з цього приводу Кролик, ніхто так і не дізнався, бо Кролик був дуже вихований.

  Алан Александр Мілн «Вінні-Пух і всі-всі-всі»

• Ми не виносимо людей з тими ж недоліками, що і у нас.

  Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

• Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть!

  Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»

• Мені начхати, що ви про мене думаєте. Я про вас не думаю взагалі.

  Анрі Гідель «Коко Шанель»

• Парадокс читання: воно відволікає нас від реальності, щоб наповнити реальність змістом.

  Даніель Пеннак «Як роман»

• Можна лежати на мосту і дивитися, як тече вода. Або бігати, або бродити по болоту в червоних чобітках, або ж згорнутися клубочком і слухати, як дощ стукає по даху. Бути щасливою дуже легко.

  Туве Янссон «Все про мумі-тролів»

• Важко забути біль, але ще важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів.

  Чак Паланік «Щоденник»

• Рішення, прийняті глухої ночі, зазвичай втрачають силу при світлі дня.

  Діана Сеттерфілд «Тринадцята казка»

• «Якщо в світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає вигадати якийсь сенс?»

  Льюїс Керролл «Аліса в Країні чудес»

• Я не буду думати про це сьогодні, я подумаю про це завтра.

  Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром»

• У щастя немає завтрашнього дня; у нього немає і вчорашнього; воно не пам’ятає минулого, не думає про майбутнє; у нього є справжнє – і то не день, а мить.

  Іван Тургенєв «Ася»

• Я очікувала від життя чого завгодно, але тільки не того, що коли-небудь мені буде більше сорока.

  Костянтин Леонтьєв «Чужі почуття»

• Через те що людина померла, її не можна перестати любити, чорт забирай, особливо якщо вона була кращою за всіх живих, розумієш?

  Джером Д. Селінджер «Ловець у житі»

• Тим, хто щасливий, нема коли писати щоденники, вони занадто зайняті життям.

  Роберт Хайнлайн «Фрайді»

• Приймаючи себе такими, якими ми є, ми позбавляємося надії стати тими, якими повинні бути.

  Джон Фаулз “Маг”

• Як не старайся, коли боляче – болить.

  Харукі Муракамі «Норвезький ліс»

• Багато людей схильні перебільшувати ставлення до себе інших – чомусь їм здається, що вони у кожного викликають складну гаму симпатій і антипатій.

  Френсіс Скотт Фіцджеральд «Ніч ніжна»

• Він любив і страждав. Він любив гроші і страждав від їх нестачі.

  Ілля Ільф і Євген Петров «12 стільців»

• Насправді кожен з нас – театральна п’єса, яку дивляться з другого акту. Все дуже мило, але нічого не зрозуміти.

  Хуліо Кортасар “Гра в класи»

• Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.

  Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

• Можна пробачити людині все, крім відсутності.

  Олдос Хакслі «Контрапункт»

• Порядна людина – це та, яка робить підлості без задоволення.

  Сергій Довлатов «Вибране»

• Мужність – це коли заздалегідь знаєш, що ти програв, і все-таки берешся за справу і наперекір всьому на світі йдеш до кінця. Перемагаєш дуже рідко, але іноді все-таки перемагаєш.

  Харпер Лі “Вбити пересмішника”

Історична особа і літературний персонаж барон Мюнхгаузен

 Єронім фон Мюнхгаузен – німецький фрайгер (барон) представник шляхетного роду Мюнхгавзенів, народився 11 травня 1720 року у Боденвердері. Історичній особі й літературному персонажу барону Мюнхгаузену цього року виповнюється 301 рік від дня народження. Він є прообразом одного з найвідоміших літературних героїв світової літератури – Карла-Фрідріха-Гієроніма фон Мюнхгаузена (1720 – 1797) – німецького барона, історичної особи й літературного персонажу, який розповідає неймовірні історії.

Карл-Фрідріх-Ієронім був п'ятим із восьми дітей у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки, і його виховувала мати. У 1735 році 15-річний Мюнхгаузен поступає пажем на службу до герцога Брауншвайґ-Вольфенбюттельского Фердинанда-Альбрехта.

Історія неймовірних пригод Мюнхгаузена тісно пов’язана і з Україною. Зокрема, влітку 1737 року він брав участь в облозі й штурмі Очакова (нинішня Миколаївська область), а повернувшись до свого маєтку в Німеччині, отримавши ранг ротмістра, Мюнхгаузен бере відпустку на рік «для надзвичайних і необхідних потреб», а саме – для розподілу з братами сімейних володінь. У 1725 році – від'їжджає до Боденвердера, який дістався йому при розподілі. Після двох відпусток він написав у Військову колегію подання про відставку. За бездоганну службу йому повинні були присвоїти ранг підполковника, але отримавши відповідь, де було вказано, що подання слід писати по місцю служби, він в Росію не повернувся, і у результаті чого 1754 року був відрахований як особа, що самовільно залишила службу. Мюнхгаузен протягом певного часу сподівався домогтися вигідної відставки, яка давала б, окрім престижного рангу, право на пенсію тощо, про що свідчить клопотання до Військової колегії його двоюрідного брата – канцлера Ганноверського князівства барона Ґерлаха-Адольфа Мюнхгаузена. Однак це ніяких результатів не дало, і до кінця життя він ротмістром російської служби.

Літературний образ Мюнхгаузена був не раз втілений наприкінці XVIII століття. Він відомий як дотепний оповідач, котрий похвалявся своїми неймовірними пригодами. Спершу історії небилиці непересічного героя поширювалися усно по Нижній Саксонії, а згодом були видані друком. У 1761 році граф Рохус Фрідріх Лінар опублікував три історії під своїм іменем. У 1781 році з'явилася збірка небилиць «Мюнхгаузіада» від анонімного автора. За однією з версій, оповідки барона Мюнхгаузена записав і опублікував у місцевій газеті невідомий журналіст. Дотепні історії прочитав німецький бібліотекар, письменник та науковець Рудольф Еріх Распе, який надав їм художнього вигляду і видав англомовною книжкою у Лондоні. Потім, поет Готфрід Бюргер, переклав її німецькою і надрукував на Батьківщині. Відтоді книжка «Веселих і безглуздих історій від Мюнхгаузена» (1785) здобула широку популярність серед читачів, яку переклали на десятки мов світу. Український переклад Мюнхгаузена чудово втілив у життя Григір Тютюнник, який використав російський переказ Корнія Чуковського для дітей. А також неймовірний Мюнхгаузен відображений у портретах відомих художників світу, його образ живе у коміксах, мюзиклах, кінофільмах. Кращі скульптори світу створили йому пам’ятники. Неймовірний герой барон Мюнхгаузен – актуальний і цікавий широкому колу читачів по сьогоднішній день.

Джерела: Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії:· https://uk.wikipedia.org/.../%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0...

· «Голос України» – «Музика для барона Мюнхгаузена»:

http://www.golos.com.ua/article/328516

«ТОЙ САМИЙ МЮНХГАУЗЕН» СВЯТКУЄ СВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Історію про неймовірні та подекуди навіть абсурдні пригоди барона Мюнхгаузена не можна назвати суцільною вигадкою вже хоча б тому, що всесвітньо відомий король небилиць і побрехеньок насправді народився не в уяві Рудольфа Распе чи Готфріда Бюргера – авторів книжок про барона, – а в німецькому містечку Боденвердер. Факт існування реального Мюнхгаузена, прототипу літературного героя, підтверджено документально. 

Карл Фрідріх Ієронім – «той самий Мюнхгаузен», який отримав друге, “вічне”, життя як літературний персонаж, насправді народився 11 травня 1720 року. Дитинство провів у рідному містечку Боденвердер поблизу Ганновера, а коли підріс, став пажем у герцога Брауншвейгського Фердинанда Альбрехта II. 

• Уперше Мюнхгаузен відвідав Україну, коли російська армія, до складу якої він входив, брала штурмом Очаківську фортецю. Битва видалася нелегкою: до стін міста неможливо було й підійти, люди та коні гинули, але відступати без перемоги не було сенсу. І недаремно: вже на третій день штурму турки показали білий прапор. Що ж сталося? Чому так швидко здалися захисники неприступних мурів? Одразу згадується мюнхгаузенівська розповідь про повітряну розвідку ворожих позицій, здійснену верхи на ядрі. Так, вважається, що саме тут, в Очакові, стався цей всесвітньо відомий політ. Що ж, можемо пишатися! А вже вірити в це чи не вірити – справа індивідуальна.
• Український переклад цієї книжки здійснив Григір Тютюнник (за російським переказом для дітей Корнія Чуковського)

Хороший день для читання, прослуховування та перегляду

Пригоди барона Мюнхаузена : повна версія / переказ Т. Вакуленко за ориг. текстами Г. Бюргера, Р. Распе, Е. Кестнера ; худож. В. Харченко. - Харків : Школа, 2019. - 191, [1] c. : іл. - (Дитячий бестселер). - Б. т. 

читати онлайн 📗

слухати👂