Привіт, любі школярики! Ось канікули добігають вже кінця, залишилися останні тижні і будемо прямувати до нових звершень! Щоб ваша нова подорож була більш легкою і цікавою, тримайте подарунок - особливий рюкзак натхнення, наповнений важливими секретами, які допоможуть зробити цей рік не просто вдалим, а справді чарівним!

 

Джон Роналд Руел Толкін — батько фентезі, який не вважав себе письменником.

  Філолог, а не казкар.

Толкін не планував писати книжки для масової аудиторії. Його головна пристрасть — мови. Він створював власні алфавіти та граматики ще у підлітковому віці, а ельфійські мови — квен’я та синдарин — це реальні штучні мови з чіткою логікою, відмінюваннями та фонетикою.

«Мова приходить першою. А тоді з неї народжується народ», — писав Толкін.

Ветеран Першої світової.

У 1916 році Толкін воював на Соммі — одному з найкривавіших фронтів Першої світової.

Там він втратив більшість друзів, а жахи війни глибоко вплелися в його творчість. Образи темряви, спустошення, Моргота і Саутона — мають коріння саме там.

"Володар перснів" не про магію. А про смерть, спокусу і вибір.

Толкін не любив слово "фентезі". Його твори — це міфологія для Англії, якої, на його думку, вона не мала.

"Володар Перснів" — не про чари, а про:

тягар влади (Перстень);

втрату й самопожертву (Фродо, Боромир, Арагорн);

те, що навіть найменші люди можуть змінити хід історії.

Його світ глибший, ніж у деяких релігій.

Толкін створив:

Сильмариліон — священну історію Арди, від створення світу до падіння морських королівств;

Аннал Арди — літопис подій за епохами;

Генеалогії, карти, календарі, легенди, пісні — усе зв’язано і логічно.

Це не просто книги — це ціла цивілізація на папері.

Тихий геній, який писав від руки, у блокнотах

Толкін не мав друкарки, не користувався диктофоном і писав усе вручну.

Він переписував "Володаря Перснів" щонайменше шість разів, іноді повністю, щоб зберегти логіку світу.

Найвпливовіший фентезі-автор в історії.

Без Толкіна не було б: Джорджа Мартіна, Роберта Джордана, Брендона Сандерсона, Джоан Роулінг (яка, до речі, його дуже поважала).

Його книги екранізовані, перекладені на понад 60 мов, і продані в десятках мільйонів примірників.

Толкін не просто написав книгу. Він побудував світ, у який ми досі не хочемо повертатися з відпустки.

Все реакци

37

Перший в Європі "університет" був заснований… у Києві?

 Ще у 1037 році, за правління Ярослава Мудрого, при Софійському соборі в Києві було створено одну з найдавніших шкіл Європи, яка мала ознаки першого університету на континенті.

Тут навчалися писарі, перекладачі, священники, лікарі, історики та навіть іноземні студенти. Було зібрано велику бібліотеку (за деякими джерелами — понад 950 томів!), яка перевершувала всі тодішні книжкові зібрання Європи.

Саме ця школа підготувала інтелектуальну еліту Київської Русі та відіграла ключову роль у культурному вибуху ХІ століття.

Археологи підтверджують існування навчальних центрів біля Софійського собору, а літописи називають Ярослава покровителем освіти.

Все реакции:

615

31 липня - день народження Джоан Роулінг та її літературного "сина" Гаррі Поттера

 

Речі, на які ми можемо впливати 🤓 Погляд 1️⃣ Зовнішнє коло Часом ми намагаємось контролювати все в нашому житті. До найменших дрібниць. Навіть, якщо це не наше життя, а наших близьких. Від цього страждає наша психіка, стосунки і здоров'я. Іноді варто зупинитися і замислитися: чи не виходять мої дії (думки, слова) за межі мого впливу. Погляд 2️⃣ Внутрішнє коло Буває так, що здається, ніби ми втратили контроль над власним життям, "випали" з течії і більше нічим не здатні керувати. Для того, аби почати рух далі, необхідно зосередитися на тому, на що ми дійсно маємо вплив (який одяг вдягати, з ким спілкуватися, яку музику читати...).

 

Рух «За мову»

 

Фенімор Купер — батько американського пригодницького роману.

  До нього Америка не мала своєї літературної легенди. Саме він дав США першого героя, якого знали й любили в усьому світі — Натті Бампо, відомого як Слідопит, Шкіряна Панчоха, Оленячий Слід чи Соколи́не Око.

Це був Джеймс Фенімор Купер — письменник, який об'єднав дикі ліси, індіанців, колоніалізм і поетику честі в один шалений літературний потік.

Хто він?

Народився в США у 1789 році, в родині багатого землевласника.

Навчався в Єльському університі, але не закінчив навчання через службу.

Служив у військово-морському флоті США, що сильно вплинуло на морські сцени в його романах.

Як він став письменником?

Фенімор Купер нібито посварився з дружиною через нудну книгу, кинув її і сказав: «Я напишу кращу» — і справді написав.

Так народився перший роман у серії про «Шкіряну Панчоху» — і згодом його найвідоміший твір:

«Останній із могікан» (1826)

Це третій том у серії з п’яти романів про Натті Бампо.

Події відбуваються під час війни французів і британців у Північній Америці.

Головні герої — індіанець Чингачгук, його син Ункас, англійські сестри і білий слідопит, який живе серед лісів, але має власний кодекс честі.

Цей роман став світовим бестселером, був перекладений десятками мов, екранізований багато разів, і досі залишається класикою пригодницької літератури.

Чим особливі його твори?

Вперше в американській літературі автор створив героя, який поза законами цивілізації, але глибоко моральний.

Купер описував природу, як окремого персонажа — гори, ліси, води, що впливають на сюжет.

Він не ідеалізував колонізаторів, а часто змальовував індіанців як шляхетних, глибоких, трагічних героїв.

Цікаві факти.

Відомий письменник Марк Твен критикував Купера за стилістику, але визнавав його вплив на американську прозу.

Купер часто сперечався з журналістами і навіть судився за наклеп.

Його ім’ям назване місто Куперстаун у штаті Нью-Йорк, де він і похований.

> Фенімор Купер створив першого справжнього американського архетипа героя — вільного, сміливого, здатного діяти за власним моральним кодексом, а не за законом.

Все реакции:

723

21 липня - день народження Ернеста Ґемінґвея

 21 липня - день народження Ернеста Ґемінґвея, класика американської літератури, письменника і журналіста, лауреата Нобелівської премії з літератури 1954 року, лауреата Пулітцерівської премії 1953 року, який за життя написав та опублікував 7 романів, 6 збірників оповідань та 2 документальні роботи. Ще 3 романи, 4 збірки оповідань, 3 документальні праці опубліковано посмертно.

"Коли щось закінчується в житті, чи то погане, чи хороше, залишається порожнеча. Але порожнеча, що залишилася після поганого, заповнюється сама собою. Порожнечу ж після хорошого можна заповнити, лише знайшовши щось найкраще…"

Ернест Ґемінґвей

🗡️ Самураї: Воїни, які не боялися смерті. Лише безчестя.

  Вони носили катану, але билися не тільки мечем. Вони правили провінціями, але служили — беззаперечно. Вони могли мовчати роками, але одне їх слово важило життя.

Самураї — це не просто японські воїни. Це жива легенда, яка вплинула на цілу націю, сформувала її мораль, і досі надихає весь світ.

Кодекс, що лякав навіть смерть.

Самурай жив за бусідо — “шлях воїна”. Там усе просто:

Зрадив — помри;

Втратив честь — помри;

Господар наказав — виконай, навіть якщо помреш.

Смерть не була страхом. Вона була почесним завершенням служби. Самурай міг сам вкоротити собі віку (ритуал сеппуку), аби не втратити гідності. Це був кодекс честі, суворіший за закон.

Хто вони були насправді?

Попри образ кровожерливого вбивці з кіно, самурай — це і воїн, і мислитель.

Він писав хайку;

Грав у стратегії;

Вивчав конфуціанство й буддизм;

А ще часто — був державним службовцем!

Уяви собі поєднання вченого, генерала і поета. Самурай — це саме воно.

Коли все зруйнувалося…

У XIX столітті Японія вирішила «стати Європою» — і самураїв скасували. Заборонили мечі. Забрали статус. Але дух воїнів не зник. Він лише… перетворився.

У бізнесмена з честю;

У офіцера з принципами;

У програміста з дисципліною.

Справжній самурай — це не форма. Це стан душі.

Самураї всюди — навіть у нас.

Їхній вплив видно всюди:

У фільмах — «Сім самураїв», «Останній самурай»;

У відеоіграх — Ghost of Tsushima, Sekiro;

У мотиваційних книгах про дисципліну.

А ще в кожному, хто вибирає честь, а не вигоду. Той, хто мовчить, але тримає слово. Той, хто йде до кінця — як би важко не було.

Самураї ніколи не зникали. Вони просто стали іншими.

Все реакции:

По