Як усе почалося.
У 1941 році американський підприємець Форрест Марс (син засновника Mars Inc.) і шоколатьє Брюс Мюррі винайшли цукерку, яка не тане в руках. Ідея була запозичена у британських солдатів, які під час Громадянської війни в Іспанії їли шоколад, вкритий цукровою оболонкою, щоб він не розтікався на сонці.
Під час Другої світової війни "M&M’s" потрапили у пайки американських солдатів. Завдяки міцній оболонці вони не псувалися і не бруднили руки. Це зробило їх надзвичайно популярними серед військових, а після війни — і серед цивільних.

Спочатку було лише червоні, жовті, зелені та коричневі цукерки. У 1976 році червоний колір на деякий час зник через побоювання щодо барвника (хоча його в "M&M’s" не використовували), а у 1980-х знову повернувся.

У 1981 році NASA включило "M&M’s" у раціон астронавтів як зручну і смачну закуску в невагомості. Відтоді вони кілька разів побували на орбіті.





Якщо ви коли-небудь відкриєте пачку "M&M’s" і побачите, що один колір домінує — знайте: це не випадковість. У компанії є спеціальні пропорції для кожного кольору, щоб смак і вигляд були ідеально збалансовані. І саме ця дрібна деталь робить ці маленькі цукерки легендою, яку впізнають у будь-якому куточку планети.